U Suchý Dásně у Празі: фото, відгуки, меню

Про це місце

U SuchÝ Dásně - це місцевий скарб у Празі, який обіцяє жваву ніч без великих витрат. Цей традиційний чеський паб пропонує автентичний досвід випивки зі своїм справжнім старомодним атмосферним настроєм, доповненим панками та гучною музикою для підняття духу. Дружній і привітний персонал завжди подбає про те, щоб ваш келих не залишався порожнім, швидко подавши хороше пиво разом із смачними закусками до пива. Чи ви зайдете на обід, чи залишитеся на ситну вечерю, ви насолодитеся класичними чеськими стравами, які ідеально пасують до їхнього вибору пива та вина. Привести свого пухнастого друга сюди також можна, адже домашні тварини завжди вітаються, а якщо ви за кермом, доступне вуличне та платне паркування. Заплануйте візит до U SuchÝ Dásně, щоб відчути енергію Праги з чудовим обслуговуванням та незабутнім, доступним за ціною, досвідом.

Розгорнути

Вартість

$$$$ 200 - 300 CZK

Тип страв

Обід, Вечеря

Тип кухні

Чеська

Послуги

Доступне бронювання

Пропозиції

Подають алкоголь

Парковка

Парковка на вулиці, Платна парковка

Як сюди дістатися?

Найближчі зупинки громадського транспорту для вашої зручності.

Karlovo náměstí

Станція метро 420 м пройти

Palackého náměstí

Трамвайна зупинка 279 м пройти

Václavská

Автобусна зупинка 418 м пройти

Výtoň

Трамвайна зупинка 368 м пройти

Botanická zahrada

Трамвайна зупинка 182 м пройти

Moráň

Трамвайна зупинка 412 м пройти

4.2

на основі 1 046 відгуків

Google

4.2/5 1 046 відгуків

Jiri Kyncl

Обслуговування: 5
Атмосфера: 5

Krásná putyka jak z devadesátek. Takových moc není. Určitě návštěvu ještě zopakuji.

Klaudi

V pohodě ceny, ale strašně špatně se tu mluví s lidmi – je třeba mluvit opravdu nahlas.

Jakub “Ruzza” Růžička

Їжа: 1
Обслуговування: 1
Атмосфера: 1

Už v metru jsem cítil podivné mrazivé chvění ve vzduchu, jako by se mi pod kůži vkrádaly dávno zapomenuté stíny. Když jsem rozrazil ty shnilé dveře, vyvalil se ven puch tak odporný a nelidský, že i zloději z Nuslí se svíjeli v mdlobách a krysy zachvátila panická hrůza. Nebyl to jen pach rozkladu, piva dávno přeměněného v sliz a dřeva, jež hnilo už ve staletých základech Prahy. Byl to zápach hluboký a slizký, mnohem starší než město samo, byl nasáklý hnisavou vlhkostí sto let staré plísně. Nesl v sobě stopy něčeho, co v těch zdech dlouho přežívalo, ukryté v temných štěrbinách mezi prasklým zdivem, v matně světélkujících skvrnách na stropě. Něčeho nepojmenovatelného co se kdysi svíjelo zlobou v nekonečnu bezčasí. Ti, kdo byli dost šílení nebo zdrogovaní, tvrdili, že ten smrad má vlastní život, že se pohnul a vklouzl jim do plic, do žil, do myšlenek. Že v tom zatuchlém tichu slyšeli šepot – ne lidský, ne zvířecí, ale vlhký a bublající, jako když se něco dávno mrtvého dusí na dně zpola zatopené žumpy. Nikdo raději nemluví o tom, co se hýbe vzadu ve stínech, kde je toaleta a kde ve vybledlých prknech stále zůstávají otisky něčeho, co nemělo nikdy být.